Жива душа українського народу

З давніх – давен восени, коли землю вкриває жовте листя, коли зібрано врожай, а комори та стодоли заповнені збіжжям, уся Україна відзначає Свято працівників сільського господарств.

Саме на українській землі, тисячі років тому, нашими предками було вирощено найдавнішу і найважливішу хліборобську культуру – жито. І з тих пір в народі є примовка: як вродить жито, то будемо жити.

Без перебільшення, свято працівників сільського господарства – це всенародна визначна подія, адже від повсякденної праці сільських трударів залежить незалежність країни, здоров’я нації, добробут теперішнього та майбутніх поколінь.

І тому щорічно студенти Уманського НУС з великою відповідальністю готуються до зустрічі з працівниками сільського господарства. Адже вітати концертною програмою хлібодарів в переддень свята стало доброю традицією для учасників творчих колективів Центру культури і виховання студентів нашого університету. Більше того, на наших артистів з нетерпінням чекають жителі Черкаської, Вінницької, Кіровоградської областей.

Великі святкові концерти з приводу віншування хліборобської праці відбулися 17 та 18 листопада у смт. Маньківка Черкаської та с. Гаївка  Кіровоградської областей та стали знаковою подією як для юних артистів, так і для жителів цих населених пунктів.

Яскраве розмаїття сценічних костюмів, цікаві композиції і майстерне виконання тримали в захоплені глядацьку аудиторію майже дві години. Щедрими та бурхливими оплесками зустрічали вдячні глядачі виступи народного самодіяльного ансамблю пісні і танцю «Хлібодари», народного самодіяльного ансамблю танцю «Нивка», народного самодіяльного вокального ансамблю «Криниченька», вокального ансамблю «Краяни», учасників народного самодіяльного СТЕМу «Добродії», театру сучасного танцю «Модерн» та сольних виконавців.

Концертна програма перетворилась у феєричне дійство, в якому гармонійно поєднались українська музика, пісня і танець.

І споглядаючи щирі емоції та талановиті номери студентів Уманського національного університету садівництва, з впевненістю можна сказати, що український рід не переведеться, доки звучатиме українська мова, лунатиме українська пісня, житиме український танець. Адже в них, як і в невтомній праці хліборобів, живе душі українського народу.